Сучасна митниця країн СНД та ЄС

Європейський Комітет по Стандартизації (CEN)
Заснований в 1961 р., CEN розробляє Європейські стандарти і об'єднує національні європейські інститути стандартів. CEN зазнав значних змін з утворенням Європейського Союзу. Його штаб розташований в Брюсселі (Бельгія).
Технічне правління координує роботу більше 270 технічних комітетів, підкомісій, робочих груп. CEN видав приблизно 8300 Європейських стандартів. Більше 6000 документів перебувають у стадії вивчення.
Європейська стандартизація харчових продуктів розвивається з 1988 р. і може отримати новий стимул під тиском вимог безпеки. З 1988 р. CEN силами 7 технічних комітетів розробив понад 266 європейських стандартів у цьому секторі, головним чином стандарти на методи відбору проб і аналізу.
Європейська стандартизація підтримує європейське законодавство, вносячи внесок в якість і безпеку харчових продуктів. Прикладами є стандарти EN на матеріали в контакті з їжею, на харчові продукти, оброблені опроміненням. CEN також розробляє європейські стандарти у формі специфікацій (наприклад, EN 13188:2000 на оцет і EN 13189:2000 на оцтову кислоту). Частина цих стандартів є спільними стандартами EN / ISO. Європейські стандарти охоплюють велику частину ланцюга постачання продовольства і враховують інтереси споживача.
Окремі проекти, над якими працює CEN:
■ нові технології (генетично модифікована продукція);
■ недорогі експрес-методи аналізу (в галузі мікробіології);

■ корму для тварин;
■ хлібні злаки;
■ процедури відстеження риби.
Принципи Співтовариства вимагають, щоб підхід до стандартизації грунтувався не на конкретних специфікаціях, а на широких аспектах, таких як харчові добавки, забруднювачі, маркування. В області промислової продукції ці принципи, відомі як принципи «нового підходу» були прийняті всіма національними членами. У продовольчому секторі законодавчих влади виявилися неготовими скоротити національні вимоги в області систем інспекції (контролю) і припинити регулювання.
Розвиток європейських стандартів у секторі харчових продуктів пов'язано з розвитком європейського законодавства, яке створює потребу в розробці:
■ загальноприйнятих аналітичних методів, що гарантують порівняння результатів випробувань;
■ методів відбору проб;
■ методів підтвердження результатів випробувань (заснованих на загальних положеннях серії стандартів EN 45 000);
■ керівництв, заснованих на новому гігієнічному законодавстві (аналіз небезпек у критичних контрольних точках).