Сучасна митниця країн СНД та ЄС

Угода СОТ про застосування санітарних та фітосанітарних заходів (СФС)
Угода про СФС встановлює базові правила для стандартів безпеки харчових продуктів та здоров'я рослин і тварин.
Всі країни вживають заходів, які гарантують, що харчові продукти безпечні для споживачів і запобігли розповсюдженню шкідників чи хвороб серед тварин і рослин. Для цілей Угоди санітарні та фітоса-тарних заходи визначені як будь-які заходи, що застосовуються:
■ для захисту життя людини та тварин від ризиків, джерелом яких є харчові добавки, забруднювачі, токсини або патогенні організми в харчових продуктах;
■ захисту життя людини від хвороб, які переносяться рослинами тваринами;
■ захисту життя рослин або тварин від шкідників, хвороб, або патогенних організмів;
■ уникнення чи обмеження іншої шкоди, яка може бути нанесена країні від ввезення, акліматизації або розповсюдження шкідників.
Сюди входять заходи, прийняті для захисту здоров'я риб і дикої фауни, лісів та дикої флори.
СФС заходи можуть приймати різні форми:
■ вимоги, щоб продукція прибувала з вільних від хвороб регіонів;
■ огляд продукції;
■ певна обробка;
■ встановлення допустимих максимальних рівнів залишків пестицидів;
■ дозвіл використовувати тільки деякі добавки в харчових продуктах.

Санітарні (здоров'я людини і тварин) і фітосанітарні (здоров'я рослин) заходи застосовуються до харчових продуктів, виготовлених всередині країни, до місцевих хвороб рослин і тварин, а також до продукції, що надходить з інших країн.
СФС заходи по самій їхній природі можуть призвести до обмежень у торгівлі. Основна мета Угоди по СФС полягає в тому, щоб підтримати суверенне право будь-якої країни на забезпечення рівня захисту здоров'я, який вважається прийнятним, і гарантувати, що ці незалежні права не використовуються для протекціоністських цілей і не призводять до непотрібних бар'єрів у міжнародній торгівлі.
Заходи, які визначаються Угодою по СФС, поширюються на такі об'єкти:
■ харчові добавки, забруднювачі, токсини в продуктах і напоях;
■ залишки ветеринарних препаратів і пестицидів у харчових продуктах;
■ сертифікація харчової продукції, здоров'я тварин і рослин;
■ вплив методів переробки на безпеку їжі;
■ вимоги до маркування, що мають пряме відношення до нешкідливості харчової продукції;
■ карантин тварин і рослин;
■ вимоги до створення зон, вільних від паразитів і хвороб;
■ процедури щодо запобігання розповсюдження, контролю або знищення паразитів і хвороб в країні.